Географічна карта - Токійський національний музей (Tokyo National Museum)

Токійський національний музей, або Токійський державний музей (東京国立博物館, とうきょうこくりつはくぶつかん, токьо кокуріцу хакубуцукан) — державний музей в Японії. Найбільший і найстаріший музей мистецтв країни. Зберігає та експонує матеріали, присвячені археології, історії, мистецтву, ремеслам Японії та азійських країн. Розташований в парку Уено району Тайто, Токіо. Станом на березень 2009 року нараховував 110 тисяч експонатів. З них 87 мали статус національних скарбів, а 622 — статус цінних культурних надбань Японії.

Токійський національний музей виник на базі конфуціанського храму Юсіма 1872 року. Через десятиліття його перенесли на територію колишнього монастиря Кан'ейдзі в парку Уено. Нова будівля музею була споруджена за проектом британського архітектора Джошуа Кондера. 1908 року Катаяма Токума збудував додатковий Церемоніальний корпус. 1923 року, після Кантоського землетрусу, булівля Кондера згоріла, тому замість неї 1938 року спорудили новий Головний корпус за проектом Іто Тюти.

Музей неодноразово змінював назви. До кінця Другої світової війни він іменувався Токійськийм імперським музеєм та Токійським музеєм Імператорського дому. 1947 року, після набуття чинності нової Конституції Японії, його перейменували на Японський національний музей, а 1950 року — на Токійський національний музей. З 1968 року він підпорядковувався відділу культури Міністерства культури Японії, а з квітня 2001 року став автономною організацією.

Музей займається збором, зберіганням та експонуванням цінних культурних пам'яток Японії та азійських країн. Працівники музею — професійні історки, археологи, мистецтвознавці. Одним із дослідницьких центрів музею є архів, збудований в лютому 1984 року. Музей випускає місячне періодичне видання «Новини Токійського національного музею» та журнал «Museum», організовує публічні лекції, здійснює обмін виставками з іноземними музеями.

Працює щодня, за винятком понеділків та Новорічних свят з 26 грудня по 3 січня.